вдовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдовж — вдовж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдовж — (удовж). 1》 присл. У довжину, по довжині чого-небудь. || у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. Вдовж і впоперек. 2》 прийм. з род. в. Указує на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовж — ВДОВЖ див. удо́вж. Словник української мови у 20 томах
  4. вдовж — (і) вздовж (вдовж) і впо́перек. 1. У всіх напрямках, скрізь. Голодний Степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле); Все життя його пройшло на Сивашах, вздовж і впоперек сходив він оте мертве гниле море... (О. Фразеологічний словник української мови
  5. вдовж — Вдовж і вздовж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вдовж — ВДОВЖ (УДО́ВЖ). 1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь. Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Мирний, II, 1954, 275); // у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. Словник української мови в 11 томах