1. Фразеологічний словник української мови

вдержати

(і) соба́ку не вде́ржиш, зі сл. (так,) що. Дуже, нестерпно холодно. Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр.. присл..).

не вде́ржати (не втри́мати) (свого́) язика́. Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. (Сидір Свиридович:) Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Нечуй-Левицький); Ну, нехай тепер сама на себе ремствує, коли ображена Соломія сказиться і не вдержить свого язика... (В. Кучер).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдержати — вде́ржати 1 дієслово доконаного виду підтримати вде́ржати 2 дієслово доконаного виду витримати Орфографічний словник української мови
  2. вдержати — ВДЕ́РЖАТИ¹ див. уде́ржувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вдержати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. вдержати — Вде́ржати, вде́ржу, -жиш, -жать; вдерж, -жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)