вдень

(вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). 2. Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти (З усн. мови). хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало).

і вдень і вночі́. Завжди, постійно. І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Марко Вовчок); — Думала про нього і вдень і вночі, ревниво ховала від рідних його похопливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву (А. Дімаров).

ні вдень ні вночі́. Ніколи. Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний).

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдень — вдень прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдень — ВДЕНЬ (УДЕНЬ) – В (У) ДЕНЬ Вдень (удень), присл. У денний час. Вдень і вночі я усюди літатиму, Доки без сил не впаду, Всюди питатиму, всюди шукатиму, Доки тебе не знайду (О.Олесь); Надворі видко, як удень: місяць стоїть серед неба (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  3. вдень — пр., за дня, засвітла, білим днем, серед <�білого> дня, поки світ, поки видно, д. середодня. Словник синонімів Караванського
  4. вдень — [ўден'] = удень присл. Орфоепічний словник української мови
  5. вдень — (удень), присл. У денний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вдень — ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар'яні вдень не до гуляння, – на роботі з ранку до смеркання (Леся Українка); Був початок березня, удень пригрівало сонце (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  7. вдень — див. засвітла Словник синонімів Вусика
  8. вдень — Вдень, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вдень — ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар’яні вдень не до гуляння, — на роботі зранку до смеркання (Л. Укр., III, 1952, 494); Був початок березня, удень пригрівало сонце (Донч., III, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах