1. Словник української мови у 20 томах

вдень

ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл.

У денний час.

Пісня до роботи додає охоти, А Мар'яні вдень не до гуляння, – на роботі з ранку до смеркання (Леся Українка);

Був початок березня, удень пригрівало сонце (О. Донченко).

◇ [Вдень] з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не зна́йдеш (не знайти́) див. знахо́дити;

(1) [І] вдень і вночі́ <[І] вночі́ і вдень> – завжди, постійно.

І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Марко Вовчок);

Десятки ковалів уночі і вдень кували мечі, рогатини, наконечники стріл, вої об'їжджали диких коней на широких пасовиськах в луках словутинських (О. Бердник);

– Думала про нього і вдень і вночі, ревниво ховала від рідних його похопливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву (А. Дімаров);

(2) Ні вдень ні вночі́ – ніколи.

Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний);

Закарпатська рибінспекція не має спокою ні вдень ні вночі (з газ.);

[Тре́ба] вдень (се́ред бі́лого дня) з вогне́м [та ще] (зі сві́чкою, зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) [тако́го] шука́ти (вишу́кувати) / пошука́ти <�Пошука́ти тако́го [тре́ба]> див. тре́ба¹;

Хоч уде́нь із сві́чкою шука́й [– не зна́йдеш] див. шука́ти;

(3) Як уде́нь, зі сл. видно, видко і т. ін. – дуже добре.

Надворі видко як удень (І. Нечуй-Левицький);

Біля заводських воріт видно як удень (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдень — вдень прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдень — ВДЕНЬ (УДЕНЬ) – В (У) ДЕНЬ Вдень (удень), присл. У денний час. Вдень і вночі я усюди літатиму, Доки без сил не впаду, Всюди питатиму, всюди шукатиму, Доки тебе не знайду (О.Олесь); Надворі видко, як удень: місяць стоїть серед неба (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  3. вдень — пр., за дня, засвітла, білим днем, серед <�білого> дня, поки світ, поки видно, д. середодня. Словник синонімів Караванського
  4. вдень — [ўден'] = удень присл. Орфоепічний словник української мови
  5. вдень — (удень), присл. У денний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вдень — див. засвітла Словник синонімів Вусика
  7. вдень — (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). Фразеологічний словник української мови
  8. вдень — Вдень, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вдень — ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар’яні вдень не до гуляння, — на роботі зранку до смеркання (Л. Укр., III, 1952, 494); Був початок березня, удень пригрівало сонце (Донч., III, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах