вдень

Значення в інших словниках

1. вдень — вдень прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. вдень — ВДЕНЬ (УДЕНЬ) – В (У) ДЕНЬ Вдень (удень), присл. У денний час. Вдень і вночі я усюди літатиму, Доки без сил не впаду, Всюди питатиму, всюди шукатиму, Доки тебе не знайду (О.Олесь); Надворі видко, як удень: місяць стоїть серед неба (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
3. вдень — пр., за дня, засвітла, білим днем, серед <�білого> дня, поки світ, поки видно, д. середодня. Словник синонімів Караванського
4. вдень — (удень), присл. У денний час. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вдень — ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар'яні вдень не до гуляння, – на роботі з ранку до смеркання (Леся Українка); Був початок березня, удень пригрівало сонце (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
6. вдень — див. засвітла Словник синонімів Вусика
7. вдень — (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). Фразеологічний словник української мови
8. вдень — Вдень, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вдень — ВДЕНЬ (УДЕ́НЬ), присл. У денний час. Пісня до роботи додає охоти, А Мар’яні вдень не до гуляння, — на роботі зранку до смеркання (Л. Укр., III, 1952, 494); Був початок березня, удень пригрівало сонце (Донч., III, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах