вдержати
ВДЕ́РЖАТИ¹ див. уде́ржувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдержати — вде́ржати 1 дієслово доконаного виду підтримати вде́ржати 2 дієслово доконаного виду витримати Орфографічний словник української мови
- вдержати — (і) соба́ку не вде́ржиш, зі сл. (так,) що. Дуже, нестерпно холодно. Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр.. присл..). не вде́ржати (не втри́мати) (свого́) язика́. Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю. (Сидір Свиридович:) Цить, цить, цить!... Фразеологічний словник української мови
- вдержати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- вдержати — Вде́ржати, вде́ржу, -жиш, -жать; вдерж, -жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)