вдовиця

ле́пта вдови́ці. Порівняно невеликий, посильний вклад у що-небудь спільне. Це б то, бачиш, лепта удовиці (М. Номис); Будь ти й мені за ознаку надії, Що не потоне народ наш без сліду в народностях інших, Що до скарбниці, до вічного поступу інших народів Він хоч убогую лепту вдовиці успіє вложити (В. Самійленко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдовиця — вдови́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вдовиця — (удовиця), -і, ж. Те саме, що вдова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовиця — ВДОВИ́ЦЯ (УДОВИ́ЦЯ), і, ж. Те саме, що вдова́. У одній хатці, що вкрай стояла, .. жила удова, а у вдовиці був син, дитина єдина (Марко Вовчок); З попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вдовиця — Вдови́ця, -ці, -цею, -ви́це! -ви́ці, -ви́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вдовиця — ВДОВИ́ЦЯ (УДОВИ́ЦЯ), і, ж. Те саме, що вдова́. У одній хатці, що вкрай стояла,.. жила удова, а у вдовиці був син, дитина єдина (Вовчок, І, 1955, 346); На його стук у двері з хати злякано вискочила удовиця (Стельмах, II, 1962, 121)... Словник української мови в 11 томах
  6. вдовиця — Вдовиця, -ці ж. = удовиця. Словник української мови Грінченка