вдовець
ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал.
Вдівець.
Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок);
Він був вдовець, бездітний (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовець — вдове́ць іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- вдовець — (удовець), вдівця, ч., діал. Вдівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345). Словник української мови в 11 томах
- вдовець — Вдовець, -вця м. = удовець. Словник української мови Грінченка