вдогонь

ВДОГО́НЬ (УДОГО́НЬ), присл., рідко. Те саме, що навздогі́н.

Поїхали за ним удогонь, догнали (Сл. Гр.);

Ти [молодь] метод швидкісних проходжень вперед на шахтах шлеш вдогонь (Тич., II, 1957, 216).

Значення в інших словниках

1. вдогонь — вдого́нь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. вдогонь — див. удогонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдогонь — ВДОГО́НЬ (УДОГО́НЬ), присл., рідко. Те саме, що навздогі́н 1. Поїхали за ним удогонь, догнали (Сл. Гр.); Ти [молодь] метод швидкісних проходжень вперед на шахтах шлеш вдогонь (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах