вдрузк
ВДРУЗК, ВДРУ́ЗКИ, присл., рідко. На дрібні шматки (розбитися, розвалитися і т. ін.).
Я раптом побачив, як моя будова.. позбулася цементу, репнула від стелі до підмурівку і розсипалась вдрузк (Л. Укр., IV, 1954, 271);
Бочка розсипалась вдрузки (Сенч., Опов., 1959, 366).
Словник української мови (СУМ-11)