вдруге
ВДРУ́ГЕ (УДРУ́ГЕ), присл. У другий раз.
Коли це в вербах хтось свиснув раз, свиснув удруге (Н.-Лев., III, 1956, 338);
Каганець погас. Санітар Большаков засвітив його вдруге (Ю. Янов., І, 1958, 130).
Словник української мови (СУМ-11)ВДРУ́ГЕ (УДРУ́ГЕ), присл. У другий раз.
Коли це в вербах хтось свиснув раз, свиснув удруге (Н.-Лев., III, 1956, 338);
Каганець погас. Санітар Большаков засвітив його вдруге (Ю. Янов., І, 1958, 130).
Словник української мови (СУМ-11)