вдяганка
ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА), и, ж., розм. Те саме, що одяга́нка.
— Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, — сказав пан (Н.-Лев., II, 1956, 47);
Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).
Словник української мови (СУМ-11)