вдяганка
ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА), и, ж., розм.
Те саме, що одяга́нка.
– Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, – сказав пан (І. Нечуй-Левицький);
Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)