вдяганка

ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА), и, ж., розм.

Те саме, що одяга́нка.

– Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, – сказав пан (І. Нечуй-Левицький);

Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдяганка — вдяга́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вдяганка — (удяганка), -и, ж., розм. Те саме, що одяганка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдяганка — див. одяг Словник синонімів Вусика
  4. вдяганка — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
  5. вдяганка — ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА), и, ж., розм. Те саме, що одяга́нка. — Я плачу наймичкам двадцять карбованців ще й даю юбку чи там яку удяганку, — сказав пан (Н.-Лев., II, 1956, 47); Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину?... Словник української мови в 11 томах