1. Словник української мови у 20 томах

вдягання

ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с.

Те саме, що одяга́ння.

Скінчивши своє вдягання, натягнув я фрака й пішов до покоїв (Т. Шевченко);

– Візьму [Михайлика] за покоївку .. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (О. Ільченко);

Якщо дитина зовсім маленька, то в її кімнаті повинно бути гарне місцеве освітлення для сповивання й удягання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдягання — вдяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вдягання — (удягання), -я, с. Те саме, що одягання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдягання — див. одяг Словник синонімів Вусика
  4. вдягання — ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. — Візьму [Михайлика] за покоївку.. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 47). Словник української мови в 11 томах