вдягання
ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння.
— Візьму [Михайлика] за покоївку.. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдягання — вдяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вдягання — (удягання), -я, с. Те саме, що одягання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдягання — ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. Скінчивши своє вдягання, натягнув я фрака й пішов до покоїв (Т. Шевченко); – Візьму [Михайлика] за покоївку .. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (О. Словник української мови у 20 томах
- вдягання — див. одяг Словник синонімів Вусика