ведіння

ВЕДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вести>́ 1, 2, 6.

Значення в інших словниках

1. ведіння — веді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ведіння — ВЕДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вести́ 1, 2, 6. З його слів Вадим бачив, що справа [судова] майже безнадійна. Перш усього на ведіння її треба багато грошей (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах