великдень
ВЕЛИ́КДЕНЬ, кодня, ч., церк. Християнське весняне свято, присвячене воскресінню міфічного засновника християнства — Христа.
Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис, 1864, № 518);
На великдень на соломі, Против сонця, діти Грались собі крашанками (Шевч., II, 1953, 197);
— Наша мама і великодня так не чекала, як землі (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 40);
*У порівн. Тіснота [на ярмарку], як у церкві на великдень! і протовпиться не можна (Н.-Лев., І, 1956, 58);
Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на великдень, хаті (Коцюб., II, 1955, 31).
Словник української мови (СУМ-11)