велико
ВЕ́ЛИКО, присл., заст.
1. У великій мірі; дуже.
А він таки любив її велико (Барв., Опов.., 1902, 465);
Велико врадувалися всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя (Фр., III, 1950, 229).
2. Багато.
Багато було їй діла в господі, велико печалі на серці (Вовчок, І, 1955, 257).
Словник української мови (СУМ-11)