великородний
ВЕЛИКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Належний до високого роду, до знаті.
А панночка й голову задерла, і виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Вовчок, І, 1955, 107);
Та й чого його журитися панночці — молодій, непоганій, з великородної сім’ї..? (Мирний, II, 1954, 100).
Словник української мови (СУМ-11)