великорозумний

ВЕЛИКОРОЗУ́МНИЙ, а, е, ірон. Який претендує бути розумнішим, ніж є насправді.

[Храпко:] Тепер вам батька не треба; нащо вам батько? Вигодував вас, виростив; ви тепер великорозумні стали (Мирний, V, 1955, 138);

Вона взагалі мала дивну здатність перебивати будь-яку розмову своїми великорозумними зауваженнями (Коп., Вибр., 1948, 34).

Значення в інших словниках

1. великорозумний — великорозу́мний прикметник ірон.  Орфографічний словник української мови
2. великорозумний — -а, -е, ірон. Який претендує бути розумнішим, ніж є насправді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великорозумний — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИЙ, а, е. 1. Який має видатні розумові здібності. Стяте [стято] голову з гетьмана Великорозумну, Що всю Русь обороняла (П. Куліш). 2. ірон. Який вважає себе розумнішим, ніж є насправді. [Храпко:] Тепер вам батька не треба; нащо вам батько?...  Словник української мови у 20 томах
4. великорозумний — див. розумний  Словник синонімів Вусика
5. великорозумний — Великорозумний, -а, -е Очень умный. Ти вже в нас великорозумний. Левиц. КС. 27. Сим. 230.  Словник української мови Грінченка