1. Словник української мови в 11 томах

великорозумний

ВЕЛИКОРОЗУ́МНИЙ, а, е, ірон. Який претендує бути розумнішим, ніж є насправді.

[Храпко:] Тепер вам батька не треба; нащо вам батько? Вигодував вас, виростив; ви тепер великорозумні стали (Мирний, V, 1955, 138);

Вона взагалі мала дивну здатність перебивати будь-яку розмову своїми великорозумними зауваженнями (Коп., Вибр., 1948, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великорозумний — великорозу́мний прикметник ірон. Орфографічний словник української мови
  2. великорозумний — -а, -е, ірон. Який претендує бути розумнішим, ніж є насправді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великорозумний — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИЙ, а, е. 1. Який має видатні розумові здібності. Стяте [стято] голову з гетьмана Великорозумну, Що всю Русь обороняла (П. Куліш). 2. ірон. Який вважає себе розумнішим, ніж є насправді. [Храпко:] Тепер вам батька не треба; нащо вам батько?... Словник української мови у 20 томах
  4. великорозумний — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. великорозумний — Великорозумний, -а, -е Очень умный. Ти вже в нас великорозумний. Левиц. КС. 27. Сим. 230. Словник української мови Грінченка