великорозумник
ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч., ірон. Людина, що вважає себе розумнішою, ніж є насправді.
Хочеш, щоб і син був такий великорозумник, як батько? (Коцюб., І, 1955, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великорозумник — великорозу́мник іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
- великорозумник — -а, ч., ірон. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж є насправді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великорозумник — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч. 1. Людина, яка має видатні розумові здібності. Усі ви, молоді, маєте себе за великорозумників. Та хоч би як ти опирався – все одно в цьому світі змушений будеш працювати (із журн.). 2. ірон. Словник української мови у 20 томах