1. Словник української мови у 20 томах

великорозумник

ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч.

1. Людина, яка має видатні розумові здібності.

Усі ви, молоді, маєте себе за великорозумників. Та хоч би як ти опирався – все одно в цьому світі змушений будеш працювати (із журн.).

2. ірон. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж є насправді.

– А! Й ти, Іване, привів до школи хлопця?.. Хочеш, щоб і син був такий великорозумник, як батько? Ні, сього не записуйте, я його знаю... (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великорозумник — великорозу́мник іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. великорозумник — -а, ч., ірон. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж є насправді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великорозумник — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч., ірон. Людина, що вважає себе розумнішою, ніж є насправді. Хочеш, щоб і син був такий великорозумник, як батько? (Коцюб., І, 1955, 322). Словник української мови в 11 томах