великуватий
ВЕЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайний розмір, потрібну міру.
— Чобіт у мене немає.. — То півлиха. Візьмеш мої, у мене є зайві про запас. Великуваті трохи будуть, але для зими не страшно (Добр., Очак. розмир, 1965, 181).
Словник української мови (СУМ-11)