велителька

ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель.

І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії, Порфіроносної повії, Складали молитовний спів (Рильський, II, 1956, 126).

Значення в інших словниках

1. велителька — вели́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. велителька — -и. Жін. до велитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель 2. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії .. Складали молитовний спів (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах