1. Словник української мови в 11 томах

велителька

ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель.

І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії, Порфіроносної повії, Складали молитовний спів (Рильський, II, 1956, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велителька — вели́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. велителька — -и. Жін. до велитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель 2. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії .. Складали молитовний спів (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах