велителька

вели́телька

-и.

Жін. до велитель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велителька — вели́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель 2. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії .. Складали молитовний спів (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії, Порфіроносної повії, Складали молитовний спів (Рильський, II, 1956, 126). Словник української мови в 11 томах