велителька
вели́телька
-и.
Жін. до велитель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велителька — вели́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель 2. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії .. Складали молитовний спів (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- велителька — ВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до вели́тель. І від Фінляндії до Криму Гурти аркадських пастушків На честь велительки Росії, Порфіроносної повії, Складали молитовний спів (Рильський, II, 1956, 126). Словник української мови в 11 томах