вельвет
ВЕЛЬВЕ́Т, у, ч. Схожа на оксамит бавовняна тканина з густим ворсом.
У передбаннику на вішалці висить нове обмундирування Котовського — галіфе з червоного вельвету, козацький мундир — козакин (Мокр., П’єси, 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)