Словник української мови в 11 томах

вельвет

ВЕЛЬВЕ́Т, у, ч. Схожа на оксамит бавовняна тканина з густим ворсом.

У передбаннику на вішалці висить нове обмундирування Котовського — галіфе з червоного вельвету, козацький мундир — козакин (Мокр., П’єси, 1959, 19).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вельвет — вельве́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вельвет — -у, ч. Схожа на оксамит бавовняна тканина з густим ворсом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вельвет — ВЕЛЬВЕ́Т, у, ч. Схожа на оксамит бавовняна або синтетична щільна тканина з рубчастою поверхнею. Згадувалося, як у районі ділився вельвет, спочатку на костюми районному начальству, а потім головам (Б. Харчук); Вельвет використовується для пошиття курток, штанів та ін. (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. вельвет — вельве́т (від англ. velvet – оксамит) міцна тканина з бавовняним ворсом, схожа на оксамит.  Словник іншомовних слів Мельничука