венгерці
ВЕНГЕ́РЦІ, ів, мн. (одн. венге́рець, рця, ч.; венге́рка, и, ж.), заст. Угорці.
Погонич сидить у суконних штанях і у юпці.. з китицями, мов у венгерця (Кв.-Осн., II, 1956, 232);
Венгерки ще гірше сміялись та галасували (Н.-Лев., II, 1956, 395).
Словник української мови (СУМ-11)