вербувальний

ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування.

Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Янов., II, 1954, 20).

Значення в інших словниках

1. вербувальний — вербува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вербувальний — -а, -е. Стос. до вербування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вербувальний — ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування. Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Яновський); Вербувальні заходи проводилися штурмом, тобто за дуже короткий термін (із журн.).  Словник української мови у 20 томах