1. Словник української мови в 11 томах

вербувальний

ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування.

Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Янов., II, 1954, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербувальний — вербува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вербувальний — -а, -е. Стос. до вербування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербувальний — ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування. Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Яновський); Вербувальні заходи проводилися штурмом, тобто за дуже короткий термін (із журн.). Словник української мови у 20 томах