1. Словник української мови в 11 томах

вербувальник

ВЕРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, що займається вербуванням.

Шукаючи щастя в Америці, про яку так багато.. наговорено вербувальниками, Матвій Шувала віч-на-віч зіткнувся з жорстокою дійсністю капіталістичного світу (Рад. літ-во, 2, 1957, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербувальник — вербува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вербувальник — -а, ч. Особа, що займається вербуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербувальник — ВЕРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка займається вербуванням. По всьому району їздять вербувальники, запрошуючи на шахти, на заводи – гори золоті обіцяють (М. Словник української мови у 20 томах