вербувальниця

ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербувальниця — вербува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вербувальниця — -і. Жін. до вербувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербувальниця — ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник. Нещодавно правоохоронці затримали вербувальницю неповнолітньої дівчини та провідника нелегалів (з газ. Словник української мови у 20 томах