вербувальниця
ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до вербува́льник.
Нещодавно правоохоронці затримали вербувальницю неповнолітньої дівчини та провідника нелегалів (з газ.);
Іноді вербувальниці розповідали потенційним жертвам вигадані історії успіху, вихваляючись великими сумами грошей, що їх вони буцімто заробили за кордоном (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербувальниця — вербува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вербувальниця — -і. Жін. до вербувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербувальниця — ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник. Словник української мови в 11 томах