вербувальниця

вербува́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербувальниця — -і. Жін. до вербувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербувальниця — ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник. Нещодавно правоохоронці затримали вербувальницю неповнолітньої дівчини та провідника нелегалів (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. вербувальниця — ВЕРБУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вербува́льник. Словник української мови в 11 томах