вербувальний
ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до вербування.
Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Яновський);
Вербувальні заходи проводилися штурмом, тобто за дуже короткий термін (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербувальний — вербува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- вербувальний — -а, -е. Стос. до вербування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербувальний — ВЕРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вербування. Втікачів із вербувального пункту.., які не бажали їхати до фашистської каторги, теж приймало місто (Ю. Янов., II, 1954, 20). Словник української мови в 11 томах