вергун

ВЕРГУ́Н¹ див. вергуни́.

ВЕРГУ́Н², у́, ч. Сорт тютюну.

Курці безсонні з махорки, бакуну та вергуну Поскручували цигарки (Рильський, І, 1956, 242);

— Кури мого, — протяг він табакерку із жовтим тютюном. — Це наш вергун (Вирган, Квіт. береги, 1950, 116).

Значення в інших словниках

1. вергун — вергу́н 1 іменник чоловічого роду печиво вергу́н 2 іменник чоловічого роду тютюн  Орфографічний словник української мови
2. вергун — I див. вергуни. II -у, ч. Сорт тютюну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вергун — ВЕРГУ́Н¹ див. вергуни́. ВЕРГУ́Н², у́, ч. Сорт тютюну. Курці безсонні з махорки, бакуну та вергуну Поскручували цигарки (М. Рильський); – Кури мого, – протяг він табакерку із жовтим тютюном. – Це наш вергун (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
4. вергун — ВЕРГУНИ́ (смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму довгастих смужечок), ХРУ́ЩИКИ, ХРУСТИ́, ВЕРТУНИ́ діал. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко); Разом з варенухою подали на стіл яблука, груші, горіхи, хрусти (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови