вередливість
ВЕРЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вередли́вий.
Чи то дивлячись на пана, вона училася вередувати, чи, може, кров панська унесла ту вередливість у її.. жили і тіло (Мирний, IV, 1955, 32);
Вірші Н. Забіли виховували малят.. й через дотепне висміювання негативного, наприклад, вередливості (Іст. укр. літ., І, 1956, 226).
Словник української мови (СУМ-11)