вередливість
ВЕРЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. вередли́вий.
Чи то дивлячись на пана, вона училася вередувати, чи, може, кров панська унесла ту вередливість у її .. жили і тіло (Панас Мирний);
Згадала вона, як зісталась сиротою, як жила з матір'ю вдвох, .. пригадала материні насуплені брови, .. лібералізм при людях і материн деспотизм на самоті, її вередливість (І. Нечуй-Левицький);
Нижня губа її, налита соком вишні, неспокійно ковзала по верхній, і було таке враження, ніби вона смокче соску. Це надавало її обличчю вигляду дитячої вередливості (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)