вередник

ВЕРЕДНИ́К¹, а́, ч., розм.

Те саме, що вереду́н.

Дитина, яка чекає свята Миколая, має пам'ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередникові не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком (із журн.).

ВЕРЕДНИ́К², у́, ч., розм.

Те саме, що талаба́н.

По-своєму зустрічають наближення зими рослини. Наприклад, звичайнісінькі бур'яни продовжують цвісти. Це польовий талабан, або вередник, грицики (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вередник — вередни́к 1 іменник чоловічого роду, істота вередун вередни́к 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. вередник — -а, ч. 1》 Те саме, що вередун. 2》 Трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вередник — див. вередливий  Словник синонімів Вусика
4. вередник — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. вередник — ВЕРЕДНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що вереду́н. 2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.  Словник української мови в 11 томах
6. вередник — Вередник, -ка м. 1) = вередій. 2) раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.  Словник української мови Грінченка