вередник

вередни́к

-а, ч.

1》 Те саме, що вередун.

2》 Трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.

Значення в інших словниках

1. вередник — вередни́к 1 іменник чоловічого роду, істота вередун вередни́к 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. вередник — ВЕРЕДНИ́К¹, а́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Дитина, яка чекає свята Миколая, має пам'ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередникові не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. вередник — див. вередливий  Словник синонімів Вусика
4. вередник — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. вередник — ВЕРЕДНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що вереду́н. 2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.  Словник української мови в 11 томах
6. вередник — Вередник, -ка м. 1) = вередій. 2) раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.  Словник української мови Грінченка