Значення в інших словниках
-
вередун —
вереду́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вередун —
Варивода, коверзун, вередій, перебендя, комиза, вереда, капризун, капризуля.
Словник синонімів Караванського
-
вередун —
ВЕРЕДУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто вередує; вередник. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); – Аякже, – засміялась Шура, – тоді тобі й на очі не потрапляй; і Володя погано вихований, вередун...
Словник української мови у 20 томах
-
вередун —
див. вередливий
Словник синонімів Вусика
-
вередун —
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
вередун —
ВЕРЕДУ́Н, а́, ч. Той, хто вередує. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (Н.-Лев., IV, 1956, 206).
Словник української мови в 11 томах