вередник —
вередни́к 1 іменник чоловічого роду, істота вередун вередни́к 2 іменник чоловічого роду рослина
Орфографічний словник української мови
вередник —
-а, ч. 1》 Те саме, що вередун. 2》 Трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вередник —
ВЕРЕДНИ́К¹, а́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Дитина, яка чекає свята Миколая, має пам'ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередникові не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
вередник —
див. вередливий
Словник синонімів Вусика
вередник —
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.
Словник синонімів української мови
вередник —
ВЕРЕДНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що вереду́н. 2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.
Словник української мови в 11 томах