верескнути
ВЕРЕСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до вереща́ти.
Крадькома від матері дала [Пріська] Гапці штурханців зо два. Дитина верескнула (Л. Укр., III, 1952, 667);
Блакитна ракша верескне, задирчить і майне в кущі (Ю. Янов., Мир, 1956, 143).
Словник української мови (СУМ-11)