вермут

ВЕ́РМУТ, у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах.

П’ю часом трошки вина, що називається вермутом (Коцюб., III, 1956, 328).

Значення в інших словниках

1. вермут — Вино, горілка [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. вермут — ве́рмут іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. вермут — -у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах, передусім на полину гіркому (вермуті).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вермут — ВЕ́РМУТ, у, ч. Виноградне вино, настояне на ароматичних травах (полин, м'ята і т. ін.). П'ю часом трошки вина, що називається вермутом (М. Коцюбинський); Старий селянин обносив гостей вермутом. На підносі повні чарки (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. вермут — Сухе або солодке вино (12-20% алкоголю), яке отримують шляхом додавання до білих вин спиртових наливок, настояних на травах і прянощах (м'ята, полин, шафран тощо).  Універсальний словник-енциклопедія