вермут

ВЕ́РМУТ, у, ч.

Виноградне вино, настояне на ароматичних травах (полин, м'ята і т. ін.).

П'ю часом трошки вина, що називається вермутом (М. Коцюбинський);

Старий селянин обносив гостей вермутом. На підносі повні чарки (Л. Смілянський);

Вермути роблять із якісного вина, виготовленого з відбірного білого та червоного винограду (з наук.-попул. літ.);

Першим центром виробництва вермутів було італійське місто Турин, що розташоване в області П'ємонт, відомій своїми родючими рівнинами (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. вермут — Вино, горілка [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. вермут — ве́рмут іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. вермут — -у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах, передусім на полину гіркому (вермуті).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вермут — Сухе або солодке вино (12-20% алкоголю), яке отримують шляхом додавання до білих вин спиртових наливок, настояних на травах і прянощах (м'ята, полин, шафран тощо).  Універсальний словник-енциклопедія
5. вермут — ВЕ́РМУТ, у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах. П’ю часом трошки вина, що називається вермутом (Коцюб., III, 1956, 328).  Словник української мови в 11 томах