верстальник

ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Друкарський робітник, що верстає набір.

Наборщик, верстальник, друкар,.. — всі вони присвятили себе творенню газети (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 1).

Значення в інших словниках

1. верстальник — верста́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. верстальник — -а, ч. 1》 Друкарський робітник, який верстає набір. 2》 Висококваліфікований спеціаліст комп'ютерної верстки (дизайну) у книжкових та масмедійних видавництвах, редакціях, кіно- та телестудіях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верстальник — ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із верстання. Загалом завданнями верстальника є: створення коду веб-сторінки за допомогою спеціальної мови розмітки...  Словник української мови у 20 томах
4. верстальник — Верста́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)