верстальник
ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Друкарський робітник, що верстає набір.
Наборщик, верстальник, друкар,.. — всі вони присвятили себе творенню газети (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верстальник — верста́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- верстальник — -а, ч. 1》 Друкарський робітник, який верстає набір. 2》 Висококваліфікований спеціаліст комп'ютерної верстки (дизайну) у книжкових та масмедійних видавництвах, редакціях, кіно- та телестудіях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верстальник — ВЕРСТА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із верстання. Загалом завданнями верстальника є: створення коду веб-сторінки за допомогою спеціальної мови розмітки... Словник української мови у 20 томах
- верстальник — Верста́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)