1. Словник української мови в 11 томах

верстак

ВЕРСТА́К, а́, ч.

1. Спеціальний стіл з пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів.

Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро і струже драниці з обрубка старої сосни (Щог., Поезії, 1958, 345);

Слюсарний верстак.

2. рідко. Те саме, що верста́т 1.

За верстаком ткачі (Граб., І, 1959, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстак — верстак – верстат Верстак – спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів. Не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. верстак — верста́к іменник чоловічого роду теслярський стіл Орфографічний словник української мови
  3. верстак — А. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев’яних або металевих предметів (не змішувати з верстатом – машиною, механічним устаткуванням). Літературне слововживання
  4. верстак — -а, ч. 1》 Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів. 2》 рідко. Те саме, що верстат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верстак — ВЕРСТА́К, а́, ч. 1. Спеціальний стіл із пристроями для кріплення оброблюваних ручним способом дерев'яних або металевих предметів. Верстак притуливсь до стіни; Сидить за ним майстро [майстер] і струже драниці з обрубка старої сосни (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. верстак — Верстак, -ка м. Ровесникъ. Шух. І. 32. Словник української мови Грінченка